Кордис Марія (Булана)

Адрес: Украина, Львовская область, Самбор

Родной город: Самбір

Дата рождения: 12 марта 1991 (35 лет)

Фамилия: Кордис

Имя: Марія

Рассказать:

Оценить:

Володію тонкою інтуіцією, маю властивість передчувати події. Інтуіція допомагає добре розуміти людей, навіть їхнє найпотаємніше, яке вони ховають від людей.проникаю у самі найглибші куточки людської душі. Розуміння людей, чутливість. великодушність дає мені прекрасну якість - вміння співчувати і співпереживати. Я завжди приходжу на допомогу у потрібний момент, коли вона людям просто необхідна, я здатна на самопожертву, терпеливе виходження. моя філософія - жалість, любов до ближнього, гуманність. Для мене це не абстрактне поняття, я дійснотурбуюсь про долю оточуючих людей. моє співчуття справжнє. і люди тягнуться до мене, ідуть зі своєю печаллю і бідами. Я здатна годинами вислуховувати скарги інших, бути з ними сердечною. відвертою, справедливою. Душевна витонченість нерозділима від моєї ранимості. Достатньо часто у мене буває глибока депресія, виглядаю слабкою і безпорадною. Змусити мене робити що небудь важко. Той, хто намагається це зробити, насилуючи мене, наносять мені болючу рану. Не рідко спілкування зі мною буває важким через мою надзвичайну ранимість. Її в свою адресу я не переношу! Я знаю про свою вразливість, тому що я піддаюся постійній зміні настрою, втомлююсь від свої хвилювань і переживань, відчуваю стомлення від перебування в великому натовпі, погано переношу насмішки,не люблю коли сумніваються в моїй щирості, не терплю коли мене обманюють. І свою вразливість я намагаюсь приховати, не рідко відгороджуюсь байдужим виглядом, пасивністю. Однак. всеж я набагато сильніша, ніж здається на перший погляд. В мене проявляється і різкість і обурення, особливо коли мене сильно розізлити. але все частіше я "йду на дно", де можу сховати свої сльози по не нездійсненому доброму світу. Якщо це мені не вдається- я буду сміятись, щоб мої сльози здавались сльозами сміху. Взагалі говорячи, я люблю жарти, но не всім зрозуміло, що своїм гумором я приховую інші почуття, які б не хотіла демонструвати всім. При всьому цьому, що я ранима, піддаюсь ударам долі, і не здатна боротися, все ж я щаслива людина: я досить везуча. Несподівнки і випадковості, які зі мною трапляються, зазвичай виявляються щасливими. Фортуна прямо таки мені помагає вижити. Можливо, це нагорода за уміння віддаватись напризволяще долі, за те що я ніколи не намагаюсь панувати над іншими, за те що я безкорисна і не керуюсь матеріальними міркуваннями. І хоча життєвий шлях виглядаєяк безкінечне споглядання і "літання в небі", все ж моя талановитісь заставляє мати ціль, нехай і приховану від сторонніх очей, які дивляться на мене із реально грубого жорстокого світу...